СисьАдминские будні — глава 1

96

Мабуть я дозрів до «мемуарів» і так як більше ніж півроку розлучився з дяденьками і тітоньками, у яких з-за криворукості рук і ніг не надсилається електронна пошта і виникають незрозумілі гачки в ворді, і тепер здебільшого працюю що називається на себе, вирішено було почати ось цей цикл публікацій. Не знаю, скільки частин я потягну ідеологічно, але розбавити «нудоту» сеошних і околосеошных публікацій думаю варто. Тим більше крім СисЬбудней я розповім про те, що корисного я їх цих буднів витягнув, що дуже і навіть дуже придалося мені в поточній роботі і в житті в цілому. Оповідання буду вести в хронологічному порядку, з того моменту як я став працювати і трохи заробляти обслуговуванням комп’ютерної техніки і периферії.

Отже, повернемося в 2005 рік, листопад місяць, ми з моїм батьком потрапляємо до його знайомих на маленьку фірмочку, де треба було зробити нормальну комп’ютерну мережу і продовжити роботу в якості системного адміністратора. На той момент це ще фірмочка в нудному офісі, три кімнати, де спочатку було 8 осіб, а потім у ці ж три кімнати набилося чоловік 15-17 і всі були в принципі не дуже щасливі. Як зараз пам’ятаю, мережу ми зробили і налаштували за 7к рублів. На той момент для мене, студента 5го курсу це були відчутні гроші.

Спочатку домовилися на супорт усього цього мотлоху (комп’ютери/принтери/факси/інтернет) за 4000 рублів на місяць, при умові, що я буду з’являтися в офісі раз на тиждень, щоб все проконтроллировать і зробити резервне копіювання. Через місяць у міру зростання фірми і набору криворуких співробітників довелося з’являтися частіше ніж раз на тиждень. Потім ще частіше. Потім довелося з’являтися вранці. Підняли планку до 6к рублів на місяць з обов’язковим просиджування півдня. В принципі мені було без різниці де писати диплом, що вдома, в офісі, тому все було нормально.

Якихось особливих проблем по роботі з мережами і комп’ютерами не було, бувало так, що ініціативність деяких працівників так і керівництва в цілому не зовсім мене радувала: а ось у моїх знайомих так пошта налаштована, а ось у мене на старій роботі була аська і скайп, а от у мене у брата в офісі є внутрішній корпоративний чат. Спочатку я позитивно реагував на всі ці інновації, а потім навчився грамотно аргументувати марність і безрезультативність всієї цієї «мешуры», яка просто знижує продуктивність і ту ж результативність.

Минав час, фірма під менеджментом з особливим підходом від людини, який раніше торгував памперсами і прокладками, а тепер поліз менеджить промислову галузь, як не дивно, зростала. Ріс штат менеджерів, які намагалися робити вигляд що працювали щоб зганяти у відрядження по різних містах нашої чималої країни. Народ приходив і йшов, логістика товарів змінювалася з однієї на іншу. Тому довелося взяти на роботу програміста 1С, який досі працює у цій фірмі.

Була така тему, що йому запропонували взяти на себе всі мої обов’язки, підкинути за це грошей а мене відправити на вільні хліба. На той момент мені цього не хотілося, так як втрачати основне джерело нехай і невеликого заробітку на той момент мені не хотілося. З програмістом ми швидко знайшли спільну мову, розрулили всі внутрішні обов’язки і не заважали один одному працювати. Тим більше у мене на носі був диплом і часом він мене підстраховував. Це вже була весна 2006р.

У червні я успішно захистив диплом, проставился на роботі, а потім «звалив» на три тижні працювати в міжнародний табір ді-джеєм, про що повідомив своє керівництво. Сказав що раз в тиждень буду приїжджати все перевіряти. Накрайняк в офісі є ще один фахівець — програміст 1С, він обіцяв мене підстрахувати на предмет якихось глюків. На той момент керівництву довелося погодитися, а я був радий своїй маленькій перемозі над офісними обставинами. Тим більше, що працював знову-таки лише півдня. А домовитися вдалося так, що моя зарплата в 6к рублів за мною залишається на все три тижні.

Потім минуло літо, в офісі не було нічого примітного, крім необхідності знайти інший офіс просторіше. Восени ми домовилися на фул тайм робочий день і на зарплату в 12-15к рублів, може навіть більше, вже не зовсім пам’ятаю. Природно, практично вся зарплата була чорною, тому навіть при бажанні підняти ці числові дані буде проблематично.

Потім ми переїхали в новий офіс. На будівництві мережі у ньому вдалося заробити 18к рублів на четверо: я, два брати і батько. Це був такий хобі-калим, якого не було сенсу відмовлятися. Причому якщо замовляти будівництво локальної мережі у контори, то обійшлося б все це в три рази дорожче. Керівництво теж вміє рахувати гроші.

Роботи в новому офісі ставало все більше і більше, зверху навантажували все більше і більше, тому акуратно вирішили питання з збільшенням зарплати до 18-20к рублів. Був вже 2007 рік. На той момент в принципі вистачало: на бензин і масло для машини, бухло, жінок, розваги. Що ще було потрібно 23х річному молодому Терехову?

Інтернет на той момент мене цікавив тільки як джерело інформації, але не середовище для бізнесу. Хоча багато мої одногрупники і однокласники вже розгорнули свій бізнес і активно працювали на себе або майже на себе, але ніяк не в позі офісного планктону. Пояснення моєї пасивної позиції в бік бізнесу було одне — я писав кандидатську дисертацію, яку успішно захистив у 2010 році (пруфлінк 1 і пруфлінк 2). Тому на бізнес не оставалость часу.

Якщо говорити про «Б», то якщо Б тоді в 2007 році я прийшов би в інтернет працювати, так як час в офісі та інтернет коннектион у мене для цього було, то зараз все може бути куди вище і цікавіше. Але повертатися назад і щось змінити я сенсу не бачу. Зараз дуже багато просторів для інтернет бізнесу, просто працювати треба. Тоді це було просто легше, зараз цікавіше.

Аспірантура забирала пристойно часу, потрібно було щось писати, аналізувати. На той момент дисертація була пов’язана з прогнозуванням і про інформаційному пошуку я не думав. І тільки через рік, коли жовтні 2008р я захопився SEO як одним з інструментів заробітку в інтернеті, ми з науковим керівником змінили тематику. Пропоную на 2008 році зупинитися, за цей час було багато цікавих історій у тому числі і пов’язаних з роботою, я думаю їх опублікувати окремою збіркою.

Пробігши поглядом все написане зверху, я думаю що все буде 10 випусків «СисьАдминсих буднів». Буду радий почути в коментарях, чи цікава вам буде серія даних статей. Правда в будь-якому випадку я буду писати їх, але думку цікаво.

Терехов.

Постової — папки з файлами

Відео сьогодні з відривом).